неопозитивізм

неопозитивізм
-у, ч.
Суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії 20 ст., що зводить філософію до логіки та виходить із суб'єктивістського тлумачення мислення й мови як сукупності знаків, зміст яких залежить лише від людини. || Сучасна форма позитивізму, що розробляє методи логічного або лінгвістичного аналізу знання і тим протиставляє науку філософії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "неопозитивізм" в других словарях:

  • неопозитивізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • неопозитивіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • неопозитивіст — а, ч. Прихильник, послідовник неопозитивізму …   Український тлумачний словник

  • неопозитивістський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • неопозитивістський — а, е. Стос. до неопозитивізму, неопозитивіста …   Український тлумачний словник

  • неопозитивістка — и. Жін. до неопозитивіст …   Український тлумачний словник

  • неопозитивизм — неопозитив изм, а …   Русский орфографический словарь

  • неопозитивист — неопозитив ист, а …   Русский орфографический словарь

  • неопозитивистский — неопозитив истский …   Русский орфографический словарь

  • емотивізм — у, ч. Суб єктивістська теорія моралі, яка заперечує об єктивне значення етичних понять; один із напрямів неопозитивізму в етиці …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»